Шановні юристи!
З 15.10.1997 моя мати перебуває на обліку в районному у місті управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, затвердженим постановою КМ України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року № 162 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).
З 11.05.1999 вона звільнена з посади підземної медсестри з повним робочим днем у шахті за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), у зв’язку з переходом на пенсію.
З 01.12.1985 до 10.01.1996 та з 31.08.1996 по 11.05.1999 мати перебувала на посаді спочатку завідуючої підземним здоровпунктом на горизонті 950 м з повним робочим днем під землею, а потім – підземної медсестри з повним робочим днем у шахті, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Загальний стаж роботи за списком № 1 складає 12 років 9 місяців 20 днів.
Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI, частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV було доповнено абзацом третім такого змісту: «Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».
Керівництво районного в місті управління Пенсійного фонду України у своєму листі-відповіді на моє звернення посилається на ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі – шахтарі), та членів їх сімей. На підставі такого формулювання керівництво вказаного управління робить висновок про те, що міська лікарня, у підземному здоровпункті якої працювала мати на горизонті 950 м з повним робочим днем під землею з 01.12.1985 до 10.01.1996 (тобто підземний здоров пункт, що обслуговував шахту належав до міської лікарні, а отже мати була працівником не шахти, а лікарні і, відповідно, отримувала зарплатню від лікарні!), не відноситься до вказаних у Законі України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI підприємств, а отже вказаний період роботи не може бути врахований при вирахуванні пенсії у відповідності до ст. 8 цього Закону.
Моя позиція така:
Ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI не закріплює вичерпного переліку підприємств, на працівників яких поширюється дія закону. Ст. 8 цього ж Закону взагалі не містить відповідного переліку підприємств, а є бланкетною і відсилає до постанови КМ України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків…». Така сама бланкетна норма міститься і у абзаці третьому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, яка також відсилає до вказаної постанови.
Відповідно до п.п. е (позиція 1.1е) п. 1 ч. І Списку № 1, затвердженого вищевказаною постановою, всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних пунктів охорони здоров’я, працівники підземного телефонного зв’язку тощо) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До речі, зверніть увагу, належність працівників до того чи іншого підприємства не є обов’язковою складовою права особи на пенсію за віком на пільгових умовах. Тут акцент робиться на характер виконуваної роботи працівником, а не на підприємство, на якому він працює! Саме відповідно до цього положення мамі й було призначено пенсію 15.10.1997. Тобто, для призначення пенсії на пільгових умовах значення має не підприємство, за яким закріплений працівник, а саме характер виробництва, роботи, професії, посади і показників, у яких він зайнятий повний робочий день.
Також, необхідно відмітити, що Пенсійний фонд України має керуватися положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Натомість, керівництво районного в місті управління Пенсійного фонду України, у порушення ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не здійснило перерахунку пенсії з дня підвищення мінімального розміру пенсії шахтарям, тобто з 16.09.2008, передбаченого абзацом третім ч. 1 ст. 28 Закону, не дивлячись на моє письмове звернення про це.
В обласному управлінні ПФУ мені повідомили, що з цього приводу ПФУ надав якісь роз'яснення у своєму листі, навіть надали його реквізити: № 2927/02-20 від 20.02.2009. Однак ні в базі Ліга ні в інтернеті я не знайшов цього листа ПФУ.
Прошу шановних форумчан:
1. Прокоментувати ситуацію, яку я описав.
2. По можливості порадити подальший напрямок моїх дій.
3. Якщо є можливість, надати зразок позовної заяви відповідно до описаної в пості фабули.
4. Якщо хтось має текст вказаного листа ПФУ або знає де його можна знайти, викласти його сюди або на файлообмінний сервер.
Наперед дякую усім, хто відгукнеться!!!
Liga