al писал(а):
ъъъ писал(а):
AL - извиняюсь, абсурд.
Как говорил Козьма Прутков: "Зри в корень" Пенсионное законодательство должно быть понятно любому гражданину страны.
С WEB-технологиями,в ближайшем будущем любой гражданин,будет
окончательно запутан
http://www.courier-pfu.com.ua/ua/text.h ... _cat_id=33
На 2008 рік поставлено кілька таких завдань. Найважливіші — це створення централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій на базі web-технологій, створення та запровадження підсистеми прийому громадян, створення контакт-центру, комплексної системи захисту інформації, розвиток інформаційної взаємодії всіх підсистем тощо.
Взагалі кінцева стратегічна мета розвитку всіх інформаційних систем Пенсійного фонду — запровадження «інтелектуальної» системи призначення, перерахунку та виплати пенсій на базі даних, що накопичені в системі персоніфікованого обліку, з використанням інформації про сплату страхових внесків. Це завдання не одного року. Але вже сьогодні ми повинні визначити необхідні кроки та почати її запроваджувати. І першим кроком є централізація існуючих інформаційних систем, насамперед пенсійної.
Саме тому одним із найважливіших та найцікавіших завдань цього року є початок централізації підсистеми призначення та виплати пенсій. На поточний рік заплановано розпочати роботи зі створення та поетапного запровадження централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій (на базі web-технологій). Щоб правильно говорити про це завдання, спочатку поговоримо про існуючу інформаційну систему підрозділів пенсійного забезпечення, а точніше про технологію її роботи.
Сьогодні підрозділи пенсійного забезпечення використовують Автоматизовану систему обробки пенсійної документації на базі комп'ютерних технологій (АСОПД). Існує дві технології її використання: централізована та децентралізована.
При централізованій технології використання головним є обласний рівень системи, який технологічно розміщується на виплатному центрі. На обласному (регіональному) рівні штатними засобами АСОПД створюється псевдоєдина регіональна база даних одержувачів пенсій регіону, яка формується за рахунок щомісячного отримання від районних управлінь Фонду баз даних, що містять макети електронних справ. Формування повноцінної електронної пенсійної справи, виплата, формування та друк виплатних документів здійснюються на обласному (регіональному) рівні. Крім того, на цьому рівні виконуються такі технологічні операції, як пошук «двійників», контроль за призначенням та виплатою пенсій та ін. Отже, актуальна база даних одержувачів пенсій розташована на обласному (регіональному) рівні. Районний (територіальний) рівень — інформаційна система, яка містить засоби, необхідні лише для призначення пенсії та формування макета електронної справи. Крім того, після формування виплатних документів база даних району «повертається» в район. Центральний рівень не існує. Штатними засобами АСОПД можливо на одному комп'ютері розмістити бази даних усіх районних управлінь та створити псевдоєдину базу даних одержувачів пенсій. Але це не буде єдина база даних у повноцінному розумінні. Тобто ми будемо мати набір баз даних усіх районів. Підтримка такої бази в актуальному стані вимагатиме багато часу та ресурсів. І хоча така технологія називається централізованою, насправді вона є не централізованою, а регіональною (псевдоцентралізованою).
Основні переваги псевдоцентралізованої технології: максимально можлива кількість технологічних операцій концентрується в одному місці (як правило, обласному виплатному центрі). Крім того, один вузол технічно легше підтримувати в робочому стані: розташування в обласному центрі дає змогу вирішувати питання належного рівня кадрового забезпечення.
Недоліки централізованої (псевдоцентралізованої) системи: виникають труднощі, пов'язані з розривом технологічних ланцюгів призначення та виплати пенсій, таких як необхідність доставлення документів від району до центру, зниження рівня кваліфікації спеціалістів з питань виплати на районному рівні, необхідність підтримувати в актуальному стані бази даних районних управлінь після проведення виплати. Крім того, наявність потужного центру з виплати не виключає відповідного належного технічного оснащення районних управлінь. Тобто вимоги до рівня технічного забезпечення району не зменшуються.
При децентралізованій технології використання районний (територіальний) рівень — це повністю автономна інформаційна система. Призначення пенсії, формування електронної пенсійної справи, виплата, формування та друк виплатних документів здійснюються на районному рівні. Актуальна база даних одержувачів пенсій розташована на районному рівні. Обласний (регіональний) рівень теж існує. Створюється така сама псевдоєдина регіональна база даних одержувачів пенсій регіону, як і в попередньому варіанті. Вона підтримується в актуальному стані за рахунок періодичного (як правило, раз на місяць) отримання від районів актуального стану районних баз даних. Використовується також для пошуку «двійників», контролю за призначенням та виплатою пенсій спеціалістами регіонального управління та ін. Основні переваги децентралізованої системи: призначення та виплата функціонально відбуваються на одному рівні, що значно прискорює процеси обробки та призначення (усі технологічні операції розташовані в одному місці). Недоліки децентралізованої системи: для підтримки технологій, сконцентрованих на районному рівні, потрібно мати в районі кваліфікованого спеціаліста — адміністратора системи. Причому чим вищим є рівень використовуваних технологій, тим більше вимог до кваліфікації адміністратора. Для міських районів це не становить проблему, але для невеликих сільських районів досить поширеною є ситуація, коли підготовлений за рахунок Пенсійного фонду адміністратор звільняється та переходить на більш високооплачувану роботу.
В усіх технологіях використання АСОПД (як у централізованій, так і в децентралізованій) у кожному районі потрібно створювати повноцінну систему життєстійкості, відновлювання в разі збоїв шляхом резервування інформації, що надає вузлу системи більшої стійкості.
Ще одна проблема — отримання оновлення програмного забезпечення. Для забезпечення роботи системи оновлення має бути доставлено до кожного району та встановлено на сервер. Процес цей поетапний: спочатку йде розсилка до регіонального рівня, а потім від регіонів надається районам для використання. Іншого шляху для технології, яку використовує АСОПД, не існує. Адміністратор системи вищого технологічного рівня жодним способом не може проконтролювати факт встановлення оновлення програмного забезпечення адміністратором району. Це суттєвий недолік системи.
І ще кілька слів про використання даних з метою прогнозування функціонування пенсійної системи. Сьогодні питання актуалізації інформації на всіх рівнях постає з новою силою. Ми повинні здійснювати детальні аналізи та прогнози, використовуючи при цьому актуальні бази даних. Тому непоодинокими є випадки, коли оновлення стану баз даних здійснюється кілька разів на місяць. А це теж додаткові витрати ресурсів системи.
Тобто завдання щодо створення та запровадження справді централізованої підсистеми призначення та виплати пенсій вже є вельми актуальним.
Нова система має розв'язати всі проблеми попередньої. Крім того, вона має усунути необхідність в дорогому серверному обладнанні на рівні району; дати змогу уникнути необхідності поширення програмного забезпечення в кожному районному управлінні, піднявши рівень динамічності системи; мати на центральному рівні єдиний інформативний простір, який дасть змогу поєднати дані різних систем; виключити ризики, пов'язані з навмисним втручанням безпосередньо до бази даних у локальному, неконтрольованому режимі; створити передумови створення «інтелектуальної» системи призначення, перерахунку та виплати пенсій.
З кожним роком збільшується частка даних, що надходять із системи персоніфікованого обліку. І ми повинні зробити так, щоб у майбутньому в системі персоніфікованого обліку було достатньо даних, щоб призначити пенсію без додаткових документів.
Вирішувати це завдання потрібно дуже уважно й виважено, враховуючи як досвід використання всіх існуючих систем Пенсійного фонду, так і досвід їх створення та запровадження. По-перше, потрібно створити необхідну технічну базу. Технічні рішення мають надати можливість оперативно працювати щонайменше 10 000 користувачам. По-друге, мати належні канали передачі даних, зокрема резервні. По-третє, прикладна підсистема має бути зручною у використанні та адмініструванні.
Отже, поточного року ми повинні забезпечити запровадження в дослідну експлуатацію основних елементів підсистеми в пілотних регіонах — Житомирській, Полтавській та Черкаській областях. На базі цих регіонів ми повинні чітко відпрацювати технологію, розробити вимоги до апаратних і телекомунікаційних засобів.
Ще одне важливе завдання 2008 року — створення та запровадження підсистеми управління прийомом громадян, з допомогою якої можна буде забезпечити якісно новий рівень обслуговування пенсіонерів та застрахованого населення. Інтегрована з іншими інформаційними системами, підсистема управління прийомом громадян має надати можливість оперативно отримувати інформацію щодо питань, з якими особа звернулася до Фонду. Ще одне важливе завдання підсистеми — оцінка ефективності прийому громадян. Планується запровадити моніторинг прийому кожним спеціалістом кожного підрозділу з можливістю проведення аналізів.
Система будується на централізованих засадах з використанням web-технологій. Це дасть змогу отримувати необхідну оперативну інформацію про прийом громадян. Крім того, ця підсистема має виконувати функцію повного вертикального контролю.
У липні поточного року планується запровадити підсистему прийому громадян у дослідну експлуатацію в пілотних регіонах — Сумській та Харківській областях. Під час дослідної експлуатації потрібно забезпечити зручність системи для користувачів усіх рівнів. Результати дослідної експлуатації будуть враховані під час доопрацювання. У листопаді — грудні цього року заплановано впровадження підсистеми прийому громадян у промислову експлуатацію в усіх управліннях Фонду.
Отже, у 2008 році перед підрозділами персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України поставлено багато відповідальних, важливих і водночас цікавих завдань. І від того, як ми з вами їх виконаємо, залежить розвиток Пенсійного фонду України. Потрібно пам'ятати, що у своїй роботі ми більш ніж на 70% покладаємося на інформаційно-комунікаційні системи. Але, на жаль, згадуємо про них, коли вони не працюють. Тому потрібно розуміти, що робота з обслуговування та підтримки інформаційно-комунікаційних систем, зокрема щодо їх розвитку, потребує відповідних зусиль, кадрового забезпечення й нашої належної уваги.